Ми вже бачили що таке Linux Grub і як це працює.
GRUB має власну нотацію, яка дуже схожа, хоча дещо відрізняється від загальної нотації, якою користується типовий користувач Linux.
Це може бути прикладом Запис GRUB звичний:
(hd0,1)
Кронштейни обов’язкові для всіх пристроїв, перелічених у меню GRUB вони повинні бути в дужках.
hd означає жорсткий диск, fd являє собою дискету, cd являє собою привід CD-ROM тощо.
Перше число відноситься до фізичного номера жорсткого диска, в даному випадку першого, оскільки вони відлічуються від нуля. Наприклад, hd2 відноситься до третього фізичного жорсткого диска.
Друге число відноситься до номера розділу вибраного жорсткого диска, знову ж розділи підраховуються від нуля вгору. У цьому випадку синонім другого розділу.
Звідси очевидно, що GRUB (меню) не робить дискримінації між IDE або SCSI дисками чи первинними або логічними розділами. Завдання вирішити, який жорсткий диск або розділ для завантаження залишається в BIOS та Stage 1.
Сенс позначення дуже простий.
Первинні розділи будуть оцінюватися від 0 до 3 (hd?, 0), (hd?, 1), (hd?, 2), (hd?, 3). Логічні розділи на розширеному розділі рахуються від 4 до, незалежно від фактичної кількості розділів на жорсткому диску, наприклад (hd1, 7).
Записів недостатньо для завантаження операційної системи.
GRUB також повинен знати образи операційної системи для завантаження. Це призначається як параметри для кожного з викликаних пристроїв, включаючи спеціальні позначки (перемикачі). Наприклад, безпечний режим Windows - це особлива марка. Приклад 2:
за замовчуванням 0
Тайм-аут 8
Перший рядок (за замовчуванням 0) означає, що запущена перша операційна система у списку. Другий рядок (тайм-аут 8) вказує, скільки часу (у секундах) користувач повинен зробити вибір перед завантаженням введеного за замовчуванням вводу.